Обида-долгий плен,
Хотя и без решеток,
Ты человек,ты тлен,
Погряз в своих заботах.
А тут обида.Хрясь.
Мне по любимой кости,
Натешилась я всласть,
Схожу я с нею в гости.
Соседке расскажу
Затем другой,что справа,
Теперь я не дружу,
Я оказалась права.
Но почему покой,
Покинул мою душу,
Сказала я, постой,
Не змеем ли укушена?
Меня Господь простил,
Была ли я достойна?
Он за меня сносил,
Плевки толпы и воинов.
Я свергну букву Я,
И сразу стану легкой,
Прости меня,Сестра,
Я будет теперь сносной.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Mир вам ! Bеликолепно, думаю будет многим назидательно читать.
Иван
2010-05-02 11:06:06
Пожалуйста, будь сносной!
Николай Тарасюк
2010-05-02 15:21:39
"Стану легкой"... Применительно к Дан.5:27 "Текел - ты взвешен на весах и найден очень легким".
================
Может, лучше переписать последний куплет:
Отвергну своё «Я»
И сердцу полегчает,
Прости меня, сестра,
Как и Господь прощает.
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
